В Україні, що не жінка – то справжня майстриня. Хто вишиває, хто в’яже, хто створює макраме, або з листків паперу орігамі чи захоплюється флористикою. Словом, скільки жінок, – стільки захоплень. Одна з таких неперевершених майстринь Вікторія Шпегель. З нею наш кореспондент постілкувався он-лайн, дізнавшись, про мистецтво виготовлення герданів, яким Вікторія захоплюється.

– Як ви дізналися про існування герданів?

– Свій шлях захоплення бісером я розпочинала з картин. Вишивала бісером квіти, пейзажі, ікони. В соціальних мережах виставляла роботи, слідкувала за роботами майстринь. Декілька разів потрапили на очі гердани. “Цікавий витвір та і залишки бісера від картин треба десь використати”, – подумала я. – Як довго ви займаєтеся цим мистецтвом? – Перший гердан, який я показала і навіть відразу продала, виготовила в червні минулого року. За цей час мною виготовлено близько 35 герданів. Фото зберігаю як згадку. Часто приходиться повторювати роботи декілька раз. Хочаі не люблю цього робити. Кожного разу хочеться створювати нову прикрасу, щось цікаве, незвичайне. Щоправда, були миті, коли хотілося покинути справу. Творче вигорання, чи що. Але це триває не довго. Мабуть, просто потрібно було відпочити, вирішити проблеми, які не давали голові спокою. І я знову сідаю за новий виріб.

– Чи захоплювалися ви в дитинстві якимось рукоділлям?

– З дитинства згадуються проведені вечори з мамою за вишиванням. Вишивали нитками наволочки на подушки, пізніше самостійно вишили рушник на мій випускний. Вишивали по схемі на папері, тому часто було, що я вишиваю, а мама потім поре. Минуло багато часу, але ці моменти часто згадуємо з усмішкою.

– Скільки часу затрачаєте на один витвір?

– У залежності від складності малюнку, від кількості кольорів бісеру, ширини самого куполу гердана. В середньому це 3-6 днів. Плету в основному вночі. Коли уроки з дітьми вивчені і всі домашні справи зроблені. Тоді я зі спокійною душею вмикаю фільм і просто провалююся в роботу. Іноді навіть не помічаю, що на годиннику вже 2 чи 3 година. Коли тобі подобається справа, якою ти займаєшся, то час – це останнє, за чим ти слідкуєш.

– Чи думали ви над проведенням виставки своїх робіт?

– Думала, звичайно. Як для кожної майстрині мені важливо, щоб мої роботи бачили, оцінювали, можливо, надихалися ними для створення своїх. Я впевнена, що виставка буде! Потрібен лише час і мирне небо. Тому хочеться знову і знову висловлювати подяку нашим захисникам за те, що я маю можливість зараз займатися улюбленою справою. – Які ваші плани на майбутнє у цьому мистецтві? – У мене на сьогодні більше 100 роздрукованих схем. Я їх збираю і не можу зупинитися. Це як хвороба. Роботи попереду багато. Все потребує розвитку як майстерність у технічному плані, так і менеджмент та маркетинг. Я завжди в пошуках нових цікавих матеріалів, візерунків і майданчиків для реалізації готових виробів.

Повний мареріал про чудову, креативну красуню Вікторію Шпегель читайте на  сторінках газети "Лубенщина за 1 листопада 2024 року.

І ви дізнаєтеся Чи виготовлення герданів для майстрині є хоббі чи професією. В яких країнаї є її вироби та ще деякми секретами....

Схеми Ольги Сенюк, Ольги Кукліної

Олександр Міщенко.