Програма "Незвідана Україна" розповідає про мальовничі простори й дику природу української річки
Чудовий куточок, загублений у неосяжних просторах незайманої природи Нижньосульського національного природного парку. Широка затока, яка наповнюється водами Сули, покрита плавнями, прорізана островами й заплавами. Виходи до берега майже всюди заросли високим – 3-4 метри – очеретом і рогозом.
“Лілія біла є, фактично, візитною карткою нашого парку. У нас ця рослина зустрічається на багатьох частинах території і в великій кількості. Лілія – дуже цікава та своєрідна рослина. Вона має плаваюче листя, довгі стебла, які закріплюються на дні, ну й, звичайно, дуже красиві квіти, які багатьох вражають. Тільки погано, що туристи часто бездумно їх зривають. На жаль, зірвані вони довго не живуть, дуже швидко в’януть, і вся краса зникає”, – каже кандидат біологічних наук, орнітолог Нижньосульського НПП Микола Клєстов.
Місць, де в такій кількості зустрічаються лілії білі, не так багато. Тому ботаніки віднесли рослину до формацій, які охороняються Зеленою книгою. На відміну від Червоної книги, яка охороняє окремі рідкісні види, Зелена охороняє асоціації та формації рослин.
У національному парку сім таких величезних формацій, і в основному їх створюють водні рослини. Крім білих лілій, у цих заводях можна зустріти величезні площі кубушки жовтої, а сальвінія плаваюча до осені покриє весь водний простір. В Україні це рідкісний вид, який охороняється, а тут, по Сулі, сальвінія масово сплавляється за течією, забиваючи всі затоки.
Вся ця рослинність – ознака багатих водно-болотних угідь. Вони становлять 70% території парку, загальна площа якого – 18,5 тисячі гектарів, і є головною його особливістю. Якими б тихими ці заплави не видавалися, тут вирує життя.
“За кількістю птахів, яких ми спостерігаємо під час перельотів на гніздування, парк відповідає критеріям водно-болотного угіддя міжнародного значення”, – зазначає Микола Клєстов.
Більше 200 видів птахів зустрічається тут у різні сезони року. Більшість зупиняється в цих очеретяних заводях на відпочинок під час міграції, частина навіть зимує. Близько 80 видів пернатих у цих краях гніздиться.
Важливою особливістю парку, яка істотно впливає на розвиток флори та фауни, є заростання мілководь заростями очерету, рогозу. З часом скорочуються площі кормових угідь, і в результаті ми спостерігаємо зменшення кількості водоплавних птахів – качок, куликів і багатьох інших видів.
Але ці зміни не варті серйозних побоювань. Змінившись, угіддя приваблять сюди інших мешканців. Природа не терпить порожнечі й сама підтримує рівновагу.
Приватні оголошення, оголошення рекламного характеру, привітання та інші матеріали надсилайте