Мимоволі згадуючи поезію Володимира Сосюри, по обіді в п’ятницю йду містом, яке вже готується зустріти вихідні. Накрапає дрібний дощ і дорога пролягає через Центральний парк культури та відпочинку. А відпочити справді хочеться, хоч часу на те особливо й немає.
Але, як на ту причину, – все радує око: буйство зелені, квітучі дерева, впорядковані клумби, які невдовзі теж зацвітуть, фонтан, що от-от запрацює, затишні місця для відпочинку лубенців. Яскраво, барвисто, хороше!
Та попри це, мами, які катають візочками наймолодших містян, не забувають дивитися під ноги, бо якраз асфальтове покриття захоплення і не викликає…
Юлія АНТОНЕЦЬ.
Знімки автора.
